Історія Конгресу

Люблін вже більше десяти років є місцем зустрічей практиків транскордонного співробітництва з країн Європейського Союзу та Європейської Політики Сусідства. Щорічний Конгрес транскордонного співробітництва сприяє діалогу між місцевими органами самоврядування, неприбутковими організаціями, науковими установами, представниками культури та бізнесу. На сьогодні у Конгресі взяли участь тисячі людей з понад 40 країн світу.

Перший Конгрес відбувся в Любліні у 2011 році, зібравши культурних діячів з різних країн. Тоді він отримав назву Конгрес Культури Східного Партнерства. Наступного року з ініціативи люблінського муніципалітету, органів самоврядування люблінського воєводства та Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) було створено Центр Східних Компетенцій, метою якого стало ініціювання нових проектів для широкої співпраці заради розвитку. Центр виступив організатором наступного Конгресу – Конгресу Ініціатив Східної Європи, що став місцем зустрічі та платформою діалогу для представників науки, культури, освіти, органів місцевого самоврядування та центральної влади.

З моменту свого виникнення цей захід став важливим простором для спілкування між представниками: науки, культури, освіти, місцевої та державної влади. Кожного наступного року Конгрес дедалі більше розвивався та розширювався, пропонуючи учасникам понад 50 дискусійних панелей за 7 тематичними напрямками протягом 3 програмних днів. Наразі участь у Конгресі взяли вже більше 8000 людей із понад 40 країн світу. До того ж Конгрес став місцем проведення низки таких виняткових подій, як: вручення Любліну Почесного знаку Ради Європи у 2013 році; підписання Декларації про територіальне співробітництво між Любліном та 10 містами України, Білорусі та Грузії у 2014 році; підписання Декларації про спільне виконання Стратегії транскордонної співпраці Люблінського воєводства, Волинського, Львівського та Бжеського на 2014-2020 роки тощо. Під час конгресу у 2016 році міський голова міста Люблін пан Кшиштоф Жук та міський голова міста Луцьк пан Микола Романюк відновили угоду про співпрацю у зв’язку з 20-річчям міського партнерства та підписали декларацію про наміри продовжувати транскордонне співробітництво. Під час Конгресу 2017 року місто Люблін було відзначено премією Ради Європи, а у 2018 році було підписано декларацію про співпрацю між науково-технічними парками міст Дніпро (Україна) та Мінськ (Білорусь).

В діяльності Конгресу в Любліні брали участь багато експертів, спеціалістів та видатних діячів, таких як, Данута Хюбнер – перший польський комісар в Європейському Союзі та депутат Європейського парламенту; колишній Президент України – Віктор Ющенко; Посол України в Польщі Андрій Дещица; представник Європейської комісії Єва Синовець ; голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров, а також Збігнєв Буяк, Єжи Бузек, Богдан Кліх, Ян Пєкло, Ян Трушчинський та багато інших.

Під час Конгресу неодноразово відбувалися й святкування знакових подій та ювілеїв, зокрема, 25-річчя незалежності України та інших важливих річниць країн Східного партнерства; 700-річчя надання Любліну прав міста; 100-річчя незалежності Польщі, в якиз приймали участь посли та представникі важливих міжнародних інституцій із семи країн, а також 450-річчя підписання Люблінської Унії.

Вже декілька років Конгрес проходить під почесним патронатом Європейської Комісії та співфінансується європейськими фондами та Міністерством закордонних справ Польщі.

Важливим елементом програми Конгресу є Біржа Грантодавців, що дозволяє учасникам зустрітися з представниками грантових установ та організацій, що надають підтримку в реалізації транскордонних проектів, а також Партнерський форум, що присвячені зустрічі організацій, які шукають міжнародних партнерів. Програма Конгресу також передбачає низку культурних заходів: вернісажі, виставки, літературні зустрічі, кінопокази, концерти, театральні вистави.

У 2020 році, в контексті змін геополітичних умов і нових, комплексних викликів, що повстали перед Європою, Програмна Рада вирішила розширити діяльність Конгресу і змінити назву події на Конгрес Транскордонної Співпраці. Конгрес продовжує бути платформою для обміну думками та мережевої взаємодії серед зацікавлених сторін, як з Європейського Союзу, так і з країн Європейської політики сусідства (ЕПС), а також нових форматів багатосторонньої співпраці в Центрально-Східній Європі, таких як Люблінський Трикутник.

Конгрес транскордонної співпраці отримав постійну прописку у календарі найважливіших міжнародних подій Любліна як місце зустрічі практиків транскордонної співпраці з Європейського Союзу та країн Східного партнерства. Конгрес є майданчиком для діалогу органів місцевого самоврядування, громадських організацій, середовищ науки, культури та бізнесу. У попередніх Конгресах взяли участь тисячі людей із понад 40 країн.

Цьогорічний Конгрес відбувся 5-7 жовтня 2022 року за гібридною формулою (учасники в Любліні та он-лайн), з синхронним перекладом польською, англійською та українською мовами.

Головною темою ХІ Конгресу стала «Безпека та солідарність». Агресія Росії проти України та криза біженців, яку вона спровокувала, продемонстрували міцність зв’язків між місцевими громадами України, Польщі та всієї демократичної Європи. Часто недооцінюване партнерство міст, багаторічна співпраця між установами культури, школами, університетами та неурядовими організаціями вибудували міжкультурні та організаційні компетенції, які дозволили створити ефективну систему підтримки мільйонів біженців та гуманітарної допомоги воюючій Україні.

До участі у дискусії були запрошені представники міст з різних куточків Європи, щоб у широкій перспективі підсумувати співпрацю місцевих громад у підтримці України та її громадян. Під час вступних дебатів спілкувалися із владою міст, які беруть участь у допомозі Україні, про їхній досвід перших тижнів після початку війни. Відправною точкою для подальшої дискусії стала презентація досвіду Любліна, де уже кілька годин після початку війни було створено Люблінський громадський комітет допомоги Україні. Створений з ініціативи неурядових організацій Любліна у співпраці з місцевою владою, за підтримки багатьох волонтерів, він пропонував всебічну допомогу біженцям, які прибували до міста.

У програмі Конгресу був представлений широкий спектр цікавих тем, пов’язаних із поточною ситуацією, зокрема: співпраця та медична допомога Україні, функціонування адміністрації та судової системи в умовах війни, а також явище дезінформації та маніпуляції. Відбулася також панельна дискусія, яка представила війну з жіночої точки зору: «Війна очима жінок, жінки на війні».

Як Молодіжна столиця Європи-2023, ми запросили молодих людей з усієї Європи на зустріч і дебати. Завдяки ініціативі «Молодь для міста, місто для молоді – проекти та ініціативи, що залучають та включають місцеві громади», ми створили для молоді з Польщі, Норвегії, України та Білорусі простір для дискусій під час панелей та семінарів, а також навчальних візитів в рамках Конгресу. Ми обговорили формування молодіжної політики за участі самої молоді, досвід міграції та роль молоді в міжкультурній інтеграції та протидії дискримінації.

Цьогорічний Конгрес супроводжувався Академією Транскордонної Співпраці – тижневим семінаром для молодих лідерів Вишеградської групи та Східного партнерства, що зокрема стосувався діяльності спрямованої на міжкультурну інтеграцію.

Важливим напрямком роботи Конгресу стало обговорення проблем сталого та інноваційного розвитку громадського транспорту. У рамках проекту «MOVE IT LIKE LUBLIN», що реалізується у партнерстві з Кишиневом, відбулася панельна дискусія, семінар та навчальний візит щодо інноваційних рішень у громадському транспорті.

Традиційно відбулися Біржа грантодавців та Форум партнерів, а також презентація нової фінансової перспективи Програми Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027 (колишня Програма Транскордонного Співробітництва Польща-Білорусь-Україна).

Особливою рисою Конгресу є різноманітна культурна програма. Цього року можна було взяти участь у виставах, концертах, виставках та зустрічах під гаслом: «Місто понад кордонами», які відбувалися як стаціонарно, так і онлайн . За короткий проміжок часу до спільноти іммігрантів, яка вже присутня в Польщі, приєдналося кілька мільйонів біженців і біженок з України, Білорусі та інших країн, що перебувають у стані війни або під владою авторитарних режимів. У цій ситуації надзвичайно актуальною стала тема інтеграції, інклюзії через культуру, а також надання творцям безпечного простору для мистецького вираження. Використовуючи мову мистецтва, ми розглянули виклики та загрози свободі творчості та художнього вираження в часи зростаючих конфліктів і тенденції замикатися у власних кордонах: як буквальних, так і метафоричних.

Ювілейна Х зустріч практиків транскордонної співпраці з Європейського Союзу та країн Східного партнерства відбулася 5-7 жовтня 2021 року. Цей Конгрес став першим, який був проведений за гібридною формулою - в ньому приймали участь, як учасники, які знаходилися в місті Люблін, так і учасники, які змогли долучитися до заходу в форматі онлайн. З’їзд був присвячений темі «Місто та регіон 2030» – майбутнє міст і регіонів перед обличчям нових викликів розвитку в постпандемійній перспективі.

Протягом трьох днів заходу були проведені численні панелі, дискусії та семінари за участю представників місцевого самоврядування, експертів, представників бізнесу та третього сектору. Під час Біржі грантодавців та Форуму партнерів учасники змогли дізнатися про можливості отримання підтримки від грантових програм, які їх цікавлять, та познайомитися з потенційними партнерами для спільних проектів. Програму збагатили навчальний візит до Пулавського науково-технологічного парку та «вечір невдач», тобто зустріч з бізнесменами у популярній формулі Fuckup Night. Конгрес супроводжувався насиченою програмою заходів, що в цьому році презентували білоруську культуру.

Урочисте відкриття Конгресу відбулося за участю політиків і дипломатів з Польщі, Литви, Білорусі та України, і було присвячено новому формату міжнародного співробітництва в регіоні – Люблінському трикутнику, його з'вязку з актуальною геополітичною ситуацією в регіоні, особливо із врахуванням ситуації в Білорусі.

Під час семінару «Зелені міста» експерти органів місцевого самоврядування та неурядових організацій з Польщі, Грузії та України поділилися власним досвідом та тими викликами, що постають перед ними у зв’язку з залученням місцевої громади до відродження та створення зелених насаджень у містах.

Отримання Любліном статусу Європейської Столиці Молоді 2023 споводувало включення до діяльності Конгресу щоденних заходів, присвячених цій події. У перший день це була панель «Участь молоді: передові практики консультування проектів органів місцевого самоврядування з молоддю та дітьми». Окрім учасників, яки були присутні на Конгресі, до заходу додатково в онлайн форматі долучилися експерти зі Швеції, США та Австрії. Модератором події був Борис Мартела - експерт з Інституту міського та регіонального розвитку в Кракові.

Партнером заходу та господарем Грантової біржі та Партнерського форуму в перший день Конгресу стала Програма транскордонної співпраці Польща-Білорусь-Україна. Зустріч дала зацікавленим особам нагоду ознайомитися з умовами отримання фінансування та економічними перспективами в цій сфері на 2021-2027 роки. Під час Партнерського форуму учасники Конгресу з країн, які охоплені діяльністю Програми, мали можливість налагодити безпосередні контакти з потенційними партнерами за вибраними тематичними напрямками.

На другий день бізнес-блок Конгресу розпочався з майстер-класу з практичних аспектів розвитку стартапу за участю інкубаційних менеджерів Unicorn Hub (Польща). Потім відбулася основна панель «Інноваційний бізнес в інноваційному місцевому самоврядуванні» за участю менеджерів з Польщі, України та Іспанії. Також відбулася навчальна поїздка в Пулави та місцевий науково-технологічний парк, яка дуже сподобалася учасникам. У другій половині дня цікавими поглядами на роль та відповідальність ЗМІ у розбудові місцевих громад поділилися журналісти та представники ЗМІ з Польщі, України та Молдови.

Господарем Партнерського Форуму та Грантової Біржі другого дня Конгресу став Міжнародний Вишеградський Фонд. Його директор, пан Петро Мареш, презентував учасникам Конгресу ключові засади функціонування Фонду. Заходом, присвяченим проблемам молоді в цей день, стала дискусія «Культура для молодих та молодь в культурі», в ході якої учасники з Польщі, Литви, України та Білорусі обговорили зміни у способах користання культурою та світом цифрових медіа молодими поколіннями. Завершився день «вечором невдач» - зустріччю в популярному форматі Fuckup Night. Менеджери з Sollers Consulting, Bolt і Eagle8 поділилися своїми поглядами на невдачі, як на невід'ємну частину ведення бізнесу, а також досвідом того, як невдача може перетворитися на успіх.

Третій день з’їзду розпочався з блоку зустрічей присвячених культурі. Справжнє інтелектуальне задоволення отримали учасники Конгресу від дискусії на тему «Економіка як культура», яка була проведена під час першої панелі цього дня, двома видатними особистостями – проф. Ґжегожем Хауснером та паном Павлом Поторочиним. Цікавим доповненням до цієї дискусії стала лекція проф. Пшемислава Чаплінського під назвою «Наростання сумнівів: роботи Станіслава Лема та Тадеуша Ружевича. Приміряю». Захід завершився кінопрезентацією проекту вуличного мистецтва "Różewicz-Lem-Hartwig - Street Art CreArt 2021", який задокументував створення муралу в Любліні, присвяченого цим видатним діячам польської культури.

Під час семінару «На шляху до Європейської столиці молоді» найкращими практиками співпраці між молоддю, молодіжними організаціями та представниками органів місцевого самоврядування в контексті отримання звання Європейської молодіжної столиці поділилися представники Клайпеди (ЄСМ 2021), Тирани (ЄСМ 2022), Любліна (ЄСМ 2023) та Львову (фіналіст ЄСМ 2024). Використання сучасних технологій, також з метою підвищення доступності в культурі, обговорювали також учасники воркшопу «Культура. Технологія. Наявність" представленого локальним проектом "Creart – мережа міст для художньої творчості". Останнім пунктом порядку денного Конгресу була панель, присвячена ролі жінок у зовнішній політиці, яка була розпочата доповіддю Малгожати Копки-Пьонтек та Івони Райхардт «Чи врятують жінки світ». До авторок доповіді долучилася також Катажина Пелчинська-Наленч.

Люблін солідарний з Білоруссю – таким було гасло мистецької частини Конгресу 2021. У зв’язку з ситуацією, яка склалася в східного сусіда, культурна програма була присвячена презентації та підтримці незалежної культури та митців з Білорусі. Ввечері 4 жовтня перед офіційним відкриттям конгресу у щільно заповненому (наскільки це було можливо в умовах пандемії) залі Майстерень культури відбувся унікальний концерт білоруської музики. Під час концерту виступили відомі білоруські артисти, які були змушені покинути рідну країну та продовжити музичну кар’єру в Польщі: Isna Trio, Єгор Забєлов, Ана Жданова, Navi Band. Зворушливі фотографії були представлені на виставці «The REM sleep» білоруського фотографа Зміцера Вайновського. Під час вернісажу на площі Локетка перед Люблінською ратушею, автор не зміг приховати своїх емоцій, розповідаючи про зображених на фотографіях друзях та інших учасниках демонстрацій, які були засуджені до багаторічних ув’язнень за участь у акціях протесту проти авторитарної влади.

Величезну гаму емоцій подарувала глядачам вистава театру Kryła Chałopa під назвою «Frau mit automat», що розповідає про соціальну систему, яка незалежно від часу та політичної ситуації пригнічує жінок. Двадцятирічний ювілей театру став приводом для дискусії, що відбулася після вистави, під час якої представники театру були нагороджені Медаллю Міського Голови Любліна.

В організації Конгресу брала участь також група волонтерів з України та Польщі, які перебували в Любліні в рамках проекту «INTERCULTURE 5S: Міжнародне волонтерство для солідарності у сфері міського розвитку».

Через всесвітню пандемію COVID-19 організація ІХ Конгресу стала великим викликом для його організаторів. В 2020 році Конгрес був перенесений у віртуальний простір, де зв’язок з його учасниками відбувся зі студії в Любліні через сучасну платформу з одночасним перекладом трьома мовами: польською, англійською та російською. Головною темою Конгресу транскордонного співробітництва 2020 року стало «Самоврядування завтрашнього дня. Між відкритістю та відповідальністю», він був присвячений тим викликам, які принесла пандемія COVID-19 для місцевих громад по всій Європі.

Конгрес відбувася протягом чотирьох днів, був реалізований за чотирьма тематичними напрямками та був наповнений панелями та воркшопами за участю видатних європейських експертів, таких як: Чарльз Лендрі (Великобританія), проф. Олександр Согомонов (Росія), Расмус Вінштедт Чернінг (Данія), Маргарита Женчук (Україна), Кшиштоф Чижевський (Польща) тощо.

В межах Конгресу були проведені Партнерський форум, спрямований на створення простору для спілкування та обміну досвідом між організаціями, які шукають міжнародних партнерів; та Біржа грантів, де були презентовані можливості отримання підтримки від окремих грантових програм. Вперше в історії Конгресу відбулася зустріч представників міських рад, яка була присвячена функціонуванню місцевого самоврядування в умовах пандемії та перспективам співпраці з містами-партнерами в майбутньому.

Великою популярністю користувався Конкурс передових практик, під час якого були відібрані найкращі рішення для ініціатив на благо місцевої громади та транскордонного співробітництва в умовах пандемії коронавірусу, а всі учасники Конгресу змогли взяти участь в онлайн-голосуванні та обрати найкращу на їх думку практику. Програма Конгресу традиційно включала численні додаткові культурні заходи, що були організовані партнерами Конгресу, та трансляція яких була доступна для всіх учасників в режимі онлайн.

VIII Конгрес ініціатив Східної Європи був присвячений унікальним подіям, а також їх ролі у сучасних реаліях.
2019 рік був для Любліна особливим – 1 липня виповнилося 450 років від дня підписання польсько-литовської спілки, відомої під назвою Люблінської унії. Унікальність Конгресу була також в тому, що він співпав 10-ю річницею створення Східного Партнерства, 15-ю річницею вступу Польщі до Євросоюзу, 20-ю річницею вступу до НАТО та 30-ю річницею демократичної трансформації у центрально-європейському регіоні. Все це стало ідеальною відправною точкою для дискусій про майбутнє сучасної Європи, про її ідентичність, виклики, на які нам потрібно відповідати, а також про необхідність глибшої інтеграції та співпраці. Важливим елементом дискусії стали панелі, присвячені економічним відносинам – LUB-INVEST, регіональним партнерствам, транснаціональній та регіональній співпраці.
На Конгресі також були порушені важливі питання, пов'язані зі спадщиною та примиренням, місцевою демократією, наукою та освітою, які особливо важливі для реформ, що проводяться в Україні. Крім того, надзвичайно цікавими були панелі, присвячені туризму, культурі, інноваціям, мобільності, а також ідеї рівності у її широкому розумінні.
Обговорення були спрямовані на показ того, як багато сфер для розвитку регіонального співробітництва в Євросоюзі та сусідніх країнах Східного партнерства, а також того, як можна ефективно будувати взаєморозуміння та довгострокові партнерські відносини на багатьох рівнях.

VII Конгрес Ініціатив Східної Європи був присвячений побудові довготривалих відносин регіонального співробітництва між країнами Центральної та Східної Європи в контексті 100-річної традиції польської незалежності, громадянства та свободи.
Церемонія відкриття Конгресу розпочалася інавгураційною промовою «Європейська перспектива чи галузеве співробітництво для країн-асоційованих партнерів Східного партнерства? Яке майбутнє проекту Східного партнерства?», її урочисто проголосив Бартош Цихоцький – заступник держсекретаря Міністерства закордонних справ.

У відкритої панельної дискусії «Мрії про свободу – 100-річчя незалежності» взяли участь посли та представники важливих міжнародних інституцій із 7 країн світу. З одного боку, цей захід підкреслював значення століття незалежності для Польщі, а з іншого – розглядав роль цієї події в міжнародному контексті. Панель дозволила ретроспективно проаналізувати багаторічні зусилля Польщі, спрямовані на досягнення та укріплення власного суверенітету, як очима поляків, так і очима представників інших країн. Важливим для учасників панелі стало розуміння, в якій великій мірі отримання незалежності однією країною залежить від аналогічних прагнень її сусідів.

Програмою Конгресу було передбачено 49 панельних дискусій у 7 тематичних лініях. Відбулися під час Конгресу і Біржа Грантодавців та Форум Партнерів, у яких брали участь 38 інституцій, а також додаткові культурні заходи: вернісажи та виставки, літературні зустрічі та покази фільмів, концерти, поїздки на велосипедах, в також гаряча дискусія про війну на Донбасі, яка викликала велику зацікавленість серед учасників.

Під час Конгресу 2018 року було підписано декларацію про співпрацю між науково-технічними парками у Дніпрі (Україна) та Мінську (Білорусь). У Конгресі взяли участь близько 800 осіб, половина з яких були іноземними гостями.

VI Конгрес Ініціатив Східної Європи розпочався з важливої події — вручення Призу Європи місту Люблін. Нагородою було відмічено активне просування містом європейських ідей та цінностей, у тому числі шляхом організації цікавих культурних та громадських заходів європейського масштабу. До того ж VI Конгрес став одним із елементів урочистих святкувань 700-річчя здобуття Любліном Магдебурзького права. Головною темою VI Конгреса Ініціатив Східної Європи стали перспективи розвитку центрально-східної Європи та проблеми, що пов'язані з розвитком міст та сіл, з урахуванням потреб їх мешканців. Також запрошені гості обговорили майбутні місцеві ініціативи Любліна та сусідніх країн. У зв'язку з численними загрозами, з якими стикається сьогодні центральна та східна Європа, важливе місце у програмі займала лінія під назвою «Політика та безпека».

Значна увага на Конгресі була також приділена інноваціям, які не лише дозволяють реалізовувати конкретні завдання в більш дешевий, швидкий та ефективний спосіб, а й значно покращують якість нашого повсякденного життя.

На Конгресі також було обговорено важливі питання, пов'язані з наукою та освітою, мобільністю та місцевою демократією - темами надзвичайно важливими для проведення реформ в сусідній Україні. Також у рамках Конгресу було проведено семінари, організовані Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у співпраці з Міністерством закордонних справ Республіки Польща.

Інавгураційну лекцію на відкритті Конгресу 2017 року прочитав Рефат Чубаров – голова меджлісу кримських татар. На Конгресі виступили також Єжи Бузек, Богдан Кліх, Валдемар Слуготські, Ян Пекло.

В рамах Конгресу проходили також Біржа Грантодавців та понад десятка інших супутніх подій, таких як: вистава "Три сестри" (за А. Чеховим) - виступ артистів з України; "Легенда про чортову лапу та диявольський суд" - театральне видовище у рамках святкування 700-річчя здобуття Любліном Магдебурзького права; зустріч із письменником Олександром Бойченком, Конгрес-клуб тощо.

У V Конгресі взяли участь понад 1000 учасників з: Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Чехії, Франції, Грузії, Ізраїлю, Литви, Молдови, Монголії, Польщі, Румунії, Росії, Словаччини, Словенії, України, США та Великобританії.

Інавгураційну промову на Конгресі проголосив третій Президент України – Віктор Ющенко (2005-2010). Також виступили, зокрема: Посол України в Польщі Андрій Дещиця, Єва Синовець (Європейська Комісія), Збігнєв Буяк, Матей Фалковський та Кшиштоф Становський та інші.

Особливістю V Конгресу стала широка пропозиція тематичних напрямів (12 програмних ліній, 44 дискусійні панелі, 233 лекторів, навчальні візити на місцях та супроводжуючі культурні події – фільми, спектаклі, майстер-класи, авторські зустрічі та інше). Додатково була проведена Міжнародна Біржа Партнерів та Грантодавців, де учасники отримали змогу дізнатися про можливості фінансування міжнародних та транскордонних проектів, а також знайти партнерів для реалізації майбутніх ініціатив. Дискусійні панелі проходили у Люблінському Конференційному Центрі, а додаткові події – у різних пунктах міста (Музичний Театр, Люблінська галерея, Воєвудська Публічна Бібліотека ім. Лопатинського тощо).

Під час Конгресу президент Міста Люблін Кшиштоф Жук та мер міста Луцьк Микола Романюк відновили домовленість про співпрацю у зв’язку з 20-річчям партнерства міст та підписали декларацію про продовження транскордонного співробітництва.

Значну увагу було приділено святкуванню 25-річчя незалежності України, яка відбулася в 2016 році, зокрема, були підписані привітання в різних мовах для українців, підготовлено видання з гімнами всіма мовами держав Східного Партнерства, а також проведено виставку фотографії "25 років незалежності України - Україна, якої ми не знаємо!"

IV Конгрес, який відбувся у жовтні 2015 року, привертав увагу до 25-річчя польського самоврядування. Під час дискусій учасники ділилися позитивним досвідом трансформації державного устрою, а також доповідали про найкращі практики використання європейських фондів, що призначені на розвиток. Крім того, дебати торкнулися проблем різнорівневої безпеки у Східній Європі, міграції студентів, інновацій у туристичних профілях міст та розвитку їх культурної спадщини. Запрошені гості проаналізували вплив, який здійснює культура на суспільні трансформації; розглянули питання комуністичного минулого, а також потреби у розвитку відновлюваних джерел енергії та повторного використання відходів.

Головним лейтмотивом ІІІ Конгресу Ініціатив Східної Європи, який відбувся 2-4 жовтня 2014 року в Любліні, стало обговорення основних проблем та викликів, з якими стикаються країни Центральної та Східної Європи. Важливою частиною Конгресу стало підбиття підсумків десятиліття членства Польщі в Європейському Союзі. Почесним партнером Конгресу 2014 року стало Міністерство Закордонних Справ Польщі.

Під час ІІ Конгресу Ініціатив Східної Європи Люблін став місцем діалогу для представників культури та освіти, місцевого самоврядування, державної влади та громадянського суспільства. Програма KIEW 2013 об'єднала 9 програмних ліній, у тому числі кілька абсолютно нових, таких як: «туризм», «соціальні інновації», «соціальна відповідальність бізнесу», «спадщина» та «контексти» тощо. Було представлено спеціальну програму – «Культура для Східного партнерства». Зустрічі Конгресу супроводжувалися художніми презентаціями та демонстраціями найкращих культурних практик, що становлять різноманітність сучасної культури країн Східного партнерства в рамках фестивалю «Інтеграції-Медіації».

2012 рік став першим роком організації та проведення Конгресу Ініціатив Східної Європи. Цей Конгрес продовжив традицію Конгресу Культури Східного Партнерства, який проводився в Любліні у 2011 році. В ньому брали участь митці, менеджери, представники культури, міністерств, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, наукових кіл та ЗМІ країн Східного партнерства, Європейського Союзу, а також інших держав (всього 17 країн світу). Під час Конгресу були розроблені спільні рекомендації щодо культурної співпраці між країнами Східного Партнерства та ЄС. Головним завданням після Конгресу стало створення Мережі культурної співпраці Східного партнерства.